Что может выразить душу? цветы, слова, картинки, фото, музыка?... Нет, то что внутри не выразишь, не перескажешь…можно с чем-то сравнить, но внутренний мир слишком глубокий и тонкий. Да, внешнее может быть созвучно тому, что происходит внутри, и душа видя или слыша этот отклик звучит, словно задетая струна. Но не более. Ведь и живет –то человек не видимым, а невидимым. Ведь смысл имеют даже не слова, а то что человек хочет сказать этим, не музыка, а какие чувства выражены ею, не поступки, а мотивы. И кто может поведать об этом таинственном мире, если даже сам человек не всегда понимает, что внутри происходит. Психология, социология, … а все равно каждый человек - загадка, тайна.
Томится душа.
Как же прийти в этот мир и жить в нем, в шаломе мыслей, чувств, сердца?… Не заботясь о завтрашнем, и живя настоящим? О, Господи, помоги, не умею…
Скрипят колеса, а все равно не перебежишь в будущее, и не вернешся в прошлое. Мерно, тихо идет жизнь. Дай же мне ЖИТЬ сейчас сегодня … по-настоящему, научи как это … потому что не хочу как раньше…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
