С Тобой я часто говорю,
То в мыслях,то в стихах,
То песни я Тебе пою
иль на коленях я стою,
Но всё равно я говорю.
Я о прощении молю,
Я сердце верное прошу
Чтоб дал ты мне Господь.
Прошу освободить меня
От всех греховных уз.
Вот взор нечист и речь не та
Людей вокруг боюсь.
А страх ведь лудший пред Тобой,
А не пред родом сим.
Тебя прошу его мне дай
А ложный убери.
Освободи меня Господь
От всех мирских друзей,
От грязных шуток,грязных слов,
От грязи этой всей.
Господь прошу Тебя
Коснись огнём Ты уст моих
Очисти их,очисти их
От слов плохих и злых.
И сердце новое мне дай
Без фальши и без лжи,
Чтоб в нём жила одна любовь
К Тебе, к путям твоим.
Я лицемерить не хочу
Хочу я честной быть.
И в чистом поклонении
Главу свою склонить.
Прости заблудшую овцу
Что в мир ушла смеясь,
К Тебе в слезах я прихожу
Прощения прося
Чуева Наталья,
Россия. г. Бодайбо
Мне 40лет, стихи я пишу с юности,моя мама тоже писала, но с тех пор как я встретилась с Иисусом я пишу о Нем и об наших с Ним отношениях. Господь пастырь мой-это моя жизненная позиция.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
